1. Словник української мови в 11 томах

поналатуваний

ПОНАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понала́тувати.

Та поночі в хаті як… Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (Тесл., З книги життя, 1949, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поналатуваний — понала́туваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поналатуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поналатувати. || поналатувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поналатуваний — ПОНАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понала́тувати. Та поночі в хаті як... Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (А. Тесленко); // понала́тувано, безос. пред. На одязі у хлопця поналатувано великі латки. Словник української мови у 20 томах