поналягати
ПОНАЛЯГА́ТИ, а́є, док.
1. Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох).
Поналягати грудьми на плечі; Понадягати на двері.
2. Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).
Хлоп’ята, втомившись вергати кирпичиння, почали обдивлятися ті здоровенні кучугури, що поналягали з колись славного палацу (Мирний, I,1954, 255).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поналягати — поналяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поналягати — -ає, док. 1》 Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох). 2》 Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поналягати — ПОНАЛЯГА́ТИ, а́є, док. 1. Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох). Поналягати грудьми на плечі; Поналягати на двері. 2. Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Словник української мови у 20 томах
- поналягати — Поналягати, -гаємо, -єте гл. Тоже что и налягти, но о многихъ. Словник української мови Грінченка