1. Словник української мови в 11 томах

понаминати

ПОНАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Нам’яти багато чого-небудь.

2. Нам’явши, натерши, спричинити біль у багатьох місцях.

◊ Понамина́ти чуби́ — те саме, що Нам’я́ти чуби́ (чупри́ну) (багатьом) ( див. намина́ти).

— А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаминати — понамина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаминати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нам'яти багато чого-небудь. 2》 Нам'явши, натерши, спричинити біль у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаминати — ПОНАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Нам'яти багато чого-небудь. 2. Нам'явши, натерши, спричинити біль у багатьох місцях. ◇ (1) Понамина́ти чуби́ – те саме, що Нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чуб (чу́ба, чупри́ну) (багатьом) (див. намина́ти). Словник української мови у 20 томах
  4. понаминати — Понамина́ти, -на́ю, -єш гл. То-же, что и нам'яти, но во множествѣ. А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? Пирятин. у. Словник української мови Грінченка