понасаджуваний
ПОНАСА́ДЖУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаса́джувати¹.
У їх хаті інша сім’я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева, деякі понасаджувані молоденькі (Вовчок, І, 1955, 366);
Сади такі понасаджувані, що в наших горах мало таких і є; дерево ще молоде, але видко, що не просте (Хотк., II, 1966, 250);
// понаса́джувано, безос. присудк. сл.
В городі постинано старі фруктові дерева, понасаджувано акації, берези та сосни (Кобр., Вибр., 1954, 120).
ПОНАСА́ДЖУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаса́джувати².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понасаджуваний — понаса́джуваний 1 дієприкметник посаджений — про багато дерев тощо понаса́джуваний 2 дієприкметник настромлений — про багато чогось Орфографічний словник української мови
- понасаджуваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понасаджувати I. || понасаджувано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понасаджувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понасаджуваний — ПОНАСА́ДЖУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до понаса́джувати¹. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева, деякі понасаджувані молоденькі (Марко Вовчок); Сади такі понасаджувані, що в наших горах мало таких і є (Г. Словник української мови у 20 томах