1. Словник української мови в 11 томах

поневолення

ПОНЕВО́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. понево́лити.

Ці походи [царів] супроводились полоненням і поневоленням населення (Іст. СРСР, І, 1957, 13);

Імперіалізм прагне до загарбання світу, поневолення народів, до ситого і безжурного паразитування на тілі трудящих (Мельн., Обличчя.., 1960, 11);

Важливо, щоб віруючий на своєму досвіді переконався в гуманістичних принципах марксистського атеїзму, метою якого є визволення трудящих від духовного поневолення (Ком. Укр., 11, 1969, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поневолення — понево́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поневолення — (дія) уярмлення, закріпачення, підкорення; (стан) рабство, неволя. Словник синонімів Караванського
  3. поневолення — -я, с. Дія і стан за знач. поневолити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поневолення — ПОНЕВО́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. понево́лити. Ці походи [царів] супроводились полоненням і поневоленням населення (з навч. літ.); Духовне поневолення. Словник української мови у 20 томах
  5. поневолення — Понево́лення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)