понудьгувати
ПОНУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Нудьгувати якийсь час.
— Боюсь, що посумує [Левко], понудьгує отак якийсь час, а потім зірветься чи в п’янство, чи в якийсь розбій (Стельмах, І, 1962, 604).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понудьгувати — понудьгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понудьгувати — -ую, -уєш, док. Нудьгувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понудьгувати — ПОНУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Нудьгувати якийсь час. – Боюсь, що посумує [Левко], понудьгує отак якийсь час, а потім зірветься чи в п'янство, чи в якийсь розбій (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах