понятувати
ПОНЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Виконувати обов’язки понятого.
— Не можу я довше стояти… Хай Василина понятує (Кучер, Трудна любов, 1960, 290).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понятувати — понятува́ти дієслово недоконаного виду виконувати обов'язки понятого розм. Орфографічний словник української мови
- понятувати — -ую, -уєш, недок., розм. Виконувати обов'язки понятого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понятувати — ПОНЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Виконувати обов'язки понятого. – Не можу я довше стояти... Хай Василина понятує (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах