поніжити

ПОНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Ніжити якийсь час.

Батько тієї дитини.. кликне з вулиці до себе, і щоб воно за товариством не скучало, посадить біля себе та й приголубить, і поніжить (Кв.-Осн., II, 1956, 23);

Ось вона, присівши на камені, опустить руку в джерельно чисту, холодну течію, поніжить трохи її, потім умиється (Гончар, І, 1954, 536).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поніжити — поні́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поніжити — -жу, -жиш, док., перех. Ніжити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поніжити — ПОНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Ніжити якийсь час. Батько .. посадить біля себе [дитину] та й приголубить, і поніжить (Г. Квітка-Основ'яненко); Шуснув назад [Аркадій Петрович] у постіль, щоб хоч трохи поніжить старече тіло (М. Словник української мови у 20 томах