1. Словник української мови в 11 томах

понікельований

ПОНІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понікелюва́ти;

//

у знач. прикм. Почекав [Петро], поки біленька монета мандрувала по невидимих шляхах у.. понікельованому ящику, накрутив номер і став ждати (Загреб., Спека, 1961, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понікельований — понікельо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понікельований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понікелювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понікельований — ПОНІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понікелюва́ти; // у знач. прикм. Почекав [Петро], поки біленька монета мандрувала по невидимих шляхах у .. понікельованому ящику, накрутив номер і став ждати (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах