понімечення
ПОНІМЕ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. поніме́чити.
Розгорніть твір Івана Франка «Сучасний літопис» і подивіться, як поет протестував проти понімечення не лише українських земель, але й земель польських (Тич., III, 1957, 260);
Намагаючись здійснити повне понімечення України, вони [гітлерівці] привселюдно спалили українські історичні книги (Довж., III, 1960, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понімечення — поніме́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- понімечення — -я, с. Дія за знач. понімечити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понімечення — ПОНІМЕ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. поніме́чити. Розгорніть твір Івана Франка “Сучасний літопис” і подивіться, як поет протестував проти понімечення не лише українських земель, але й земель польських (П. Словник української мови у 20 томах