1. Словник української мови в 11 томах

пообвиваний

ПООБВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообвива́ти.

Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові, в голові горить, у вухах шумить (Кобр., Вибр., 1954, 169);

Голова [о. Нестора] була пообвивана рушниками (Фр., VII, 1951, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообвиваний — пообви́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообвиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвивати. || пообвивано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообвиваний — ПООБВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообвива́ти. Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові, в голові горить, у вухах шумить (Н. Кобринська); Голова [о. Нестора] була пообвивана рушниками (І. Франко). Словник української мови у 20 томах