1. Словник української мови в 11 томах

пообертати

ПООБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Обернути багато чого-небудь; обернути щось у багатьох місцях.

Хто ж це мені глечики пообертав? (Сл. Гр.).

Я хочу переконатися, чи пообертали робітники ввесь покіс, як наказала я (Коб., III, 1956, 50).

2. рідко. Те саме, що пообгорта́ти.

Пообертали [опришки] коням ноги онучами (Хотк., II, 1966, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообертати — пооберта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пообертати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обернути багато чого-небудь; обернути щось у багатьох місцях. 2》 рідко. Те саме, що пообгортати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообертати — ПООБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Обернути багато чого-небудь; обернути щось у багатьох місцях. Хто ж це мені глечики пообертав? (Сл. Б. Грінченка). 2. рідко. Те саме, що пообгорта́ти. Пообертали [опришки] коням ноги онучами (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. пообертати — Пообертати, -тію, -єш гл. То-же, что и обернути, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав? Богод. у. Словник української мови Грінченка