1. Словник української мови в 11 томах

пообтягати

ПООБТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПООБТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обтягнути чим-небудь багато чогось (кожне зокрема).

Треба буде драбини новим луб’ям пообтягати (Фр., І, 1955, 52);

Ось дивани із пружинами, І трава шелестить морська, Їх коричневим дерматином Пообтягувала рука (Забашта, Нові береги, 1950, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообтягати — пообтяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пообтягати — -аю, -аєш і пообтягувати, -ую, -уєш, док., перех. Обтягнути чим-небудь багато чогось (кожне зокрема). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообтягати — ПООБТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПООБТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., що. Обтягнути чим-небудь багато чогось (кожне зокрема). Треба буде драбини новим луб'ям пообтягати (І. Франко); Ось дивани із пружинами, І трава шелестить морська, Їх коричневим дерматином Пообтягувала рука (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
  4. пообтягати — Пообтяга́ти, -га́ю, -єш гл. Обтянуть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка