1. Словник української мови в 11 томах

поокремо

ПООКРЕ́МО, присл., рідко. Кожний окремо, нарізно.

Тільки спільне порозуміння.. може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські (Фр., VI, 1951, 37);

Чи війна чи інше щось стало на перепоні, так і не зійшлися [Лукія і Дорошенко], так і носять свою любов поокремо (Гончар, Тронка, 1963, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поокремо — поокре́мо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. поокремо — присл., рідко. Кожний окремо, нарізно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поокремо — ПООКРЕ́МО, присл., рідко. Кожний окремо, нарізно. Тільки спільне порозуміння .. може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські (І. Франко); Чи війна чи інше щось стало на перепоні, так і не зійшлися [Лукія і Дорошенко], так і носять свою любов поокремо (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. поокремо — ПООДИ́НЦІ (окремо один від одного, не разом), НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ПООКРЕ́МО розм., ПОЄДИ́НЦІ діал., ПО́РІВЦІ діал. — Кожному поодинці важко чогось домагатися, то треба гуртом (Б. Словник синонімів української мови