поосідати
ПООСІДА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Осісти (про багато чого-небудь).
В високій просторій столовій поосідали всі чотири кутки і підлога посередині так випнулась, неначе стала черевата (Н.-Лев., І, 1956, 619);
// Стати нижчим від ущільнення, руйнування і т. ін. (про багато чого-небудь).
— Де були коші і не розбереш, де що й було: забудувалось, вали поосідали і зрівнялись із землею (Стор., І, 1957, 226).
2. Поселитися в певному місці (про багатьох).
Знаєш, скільки їх, колишніх вояків, зараз у Криму по тилах поосідало? (Гончар, II, 1959, 291).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поосідати — поосіда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поосідати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Осісти (про багато чого-небудь). || Стати нижчим від ущільнення, руйнування і т. ін. (про багато чого-небудь). 2》 Поселитися в певному місці (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поосідати — ПООСІДА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Осісти (про багато чого-небудь). В високій просторій столовій поосідали всі чотири кутки і підлога посередині так випнулась, неначе стала черевата (І. Нечуй-Левицький); // Стати нижчим від ущільнення, руйнування і... Словник української мови у 20 томах
- поосідати — Поосідати, -даємо, -єте гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка