попадатися
ПОПА́ДАТИСЯ, ається, док., діал.
1. Розлізтися.
Носив сорочку, поки попадалась (Сл. Гр.);
— Я зараз надіну [сорочку й штани]. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму, виперу да й полатаю (Барв., Опов.., 1902, 29).
2. Зморщившись, обвиснути.
Шкура попадалась на шиї (Сл. Гр.).
ПОПАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОПА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.
1. кому і без додатка. Бути схопленим, упійманим ким-небудь.
Повстанці виділили їм старий рибальський баркас на веслах і, побажавши вдруге не попадатись, з миром відпустили в море, до своїх (Гончар, II, 1959, 53);
Їхала вона Чорним гаєм і попалася розбійникам (Вовчок, І, 1955, 358);
Хтось підходить іззаду і з криком хапає за плечі: «Ага! Попалася!» (Хотк., II, 1966, 217);
// Бути спійманим у пастку, сіті і т. ін. (про тварин).
Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Мирний, V, 1955, 381);
На цей раз попався довгий і гладкий в’юн (Стельмах, На.. землі, 1949, 326);
*Образно. Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Л. Укр., IV, 1954, 106);
// Бути впійманим на якому-небудь вчинку, викритим у чомусь.
Дибляни набігли [на коноводів], махаючи кийками й ломаками та гукаючи: — А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр., II, 1963, 296);
[Ольга:] У тресті — не нахваляться ним — незамінимий чоловік, а тут… Душу за гроші продасть і не попадеться (Зар., Антеї, 1962, 264);
// у що і без додатка. Опинятися в несприятливих обставинах, скрутному становищі.
— Сидів би вже, коли попався. Ну, два роки дали б йому (Головко, II, 1957, 47);
— Ти, молодице, вільності шукаєш? — А вона: — Я. — Попадешся, у біду, дурна! Лучче служи своїй панії та роби (Вовчок, І, 1955, 262).
◊ Попа́стися на ву́дочку — те саме, що Попа́стися (спійма́тися і т. ін.) на ву́дку ( див. ву́дка); Попада́тися (попа́стися) в лабе́ти див. лабе́ти;
Попада́тися (попа́стися) на гачо́к див. гачо́к;
Попада́тися (попа́стися) у ла́пи див. ла́па.
2. між кого, кому, в що. Опинятися в якому-небудь місці, в якомусь оточенні, у когось.
Живе на острові цариця, Цирцея, люта чарівниця і дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей [звірів] (Котл., І, 1952, 159);
А то ж і не страшно, скажете, щоб живому чоловікові та попастись меж мерців? (Кв.-Осн., II, 1956, 107);
— О співець, як ти попався У відьомськую хатину? За що так немилосердно Ти обернутий в собаку? (Л. Укр., IV, 1954, 184);
// Оселятися, влаштовуватися працювати де-небудь, у когось.
Голос оповідав звичайну історію втікачів: «і попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як вдома» (Коцюб., І, 1955, 345);
// Ставати належним до складу якого-небудь суспільного об’єднання, організації і т. ін.
Він попався нам у бригаду;
// кому, рідко до кого і без додатка. Потрапляти в чиє-небудь розпорядження, опинятися в якихось стосунках з ким-небудь.
— Скільки я знав горбатих, усе їм такі кралі попадаються, що ну! (Гончар, III, 1959, 200);
Вона ж між ними [паничами], мов тая перепеличка, звивається. — Котрий-то з них попадеться? — говоримо, було, дівчата… — Дознає неборак, почім ківш лиха! (Вовчок, І, 1955, 111);
// Ставати об’єктом уваги в пресі, кіно і т. ін.
Вкінці він оженився, став адвокатом і патріотом, календар «Просвіти» помістив його портрет, потім попався в «Альбум заслужених Русинів» (Мак., Вибр., 1954, 3).
◊ Попада́тися (попа́стися) на язи́к (на язика́) кому— стати об’єктом розмов.
Жінкам тільки попадися на язика, засічуть, мов ті оси! (Горд., II, 1959, 248);
Попа́стися на зу́бки (на зубо́к) кому — те саме, що Потра́пити (попа́сти) на [го́стрі (голо́дні)] зу́би кому ( див. зуб). [Іван:]
Він же мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (Кроп., І, 1958, 65).
3. Зустрічатися на шляху; траплятися.
Вона починала ходити та проходжати по луці, зривала квіти, що попадалися, з опалом впивала їх пахощі (Вовчок, І, 1955, 320);
На тротуарах впадало в очі — серед вирядженої публіки безліч офіцерні, просто військових, напіввійськових.. І навіть попадались (це бачили вперше славгородці) — зовсім в оперетковому вбранні (Головко, II, 1957, 430);
І йшла [Маруся] відтак додому тим самим меланхолійним кроком; лагідним рухом пестила корову, що попалася по дорозі (Хотк., II, 1966, 43);
// Знаходитися, з’являтися при виконанні якоїсь дії.
— Ждемо, що ви що-небудь відкриєте, розгадаєте якусь тайну.. — Їм більше глиняні черепочки попадаються (Гончар, Тронка, 1963, 273);
Піт солоний пролива [перекладач зі стажем]. — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова (Ющ., Люди.., 1959, 234);
// Випадково траплятися в якихось обставинах.
Я стараюсь читати більше путніх книжок, хоч їх тут і трудно достать і більш попадається дурних книжок, ніж розумних (Л. Укр., V, 1956, 10);
Горе було, як попадався чужосторонній чоловік і не пізнавав в старчукові пушкарського отамана (Хотк., II, 1966, 115);
// тільки недок. З’являтися в певному місці.
Сиза імла рідшала, димочок де-не-де вже звивався, вже люди попадались і коло криниці (Вовчок, І, 1955, 295);
// у сполуч. з прикм. Трапившись, виявлятись яким-небудь.
Любив [пан] .. баб різками бити. Захльобувався від радості, коли баба попадалася вересклива (Хотк., II, 1966, 116);
— А по чому ж там, Іване, Дурні продаються? — Та то, пане, як до дурня: Які попадуться! (Руд., Тв., 1956, 113);
— Прислали комісара. Ми хотіли без нього обійтись, але, коли послухали, — залишили при собі. Підходящий чоловік попався (Стельмах, II, 1962, 86);
Тріснув кілок із тину. Давид зупинився й оглянувся. Видно, кілок трухлявий попався (Головко, II, 1957, 91).
Не попада́йся (не попада́йтеся) мені́ — уживається як погроза у знач. не зустрічайся (не зустрічайтеся) мені.
— Не попадайся ж і ти мені, білоголова крисо! (Мирний, IV, 1955, 98);
[Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (Кроп., І, 1958, 64).
◊ Попада́тися (попа́стися) на о́чі див. о́ко¹;
Попада́тися (попа́стися) під ру́ку (ру́ки) див. рука́.
4. тільки док. Дістатися кому-небудь.
— Таке добро, а, дивись, наймичці попалось, — з якимось жалем подумав Салоган про дівочу вроду (Стельмах, І, 1962, 346);
Нам попалися звичайні «телячі» вагони, подовбані за війну кулями та осколками (Гончар, III, 1959, 341).
♦ Попада́тися (попа́стися) до рук (у ру́ки) див. рука́.
Значення в інших словниках
- попадатися — попа́датися дієслово недоконаного виду розлізтися; зморщившись, обвиснути діал., рідко попада́тися дієслово недоконаного виду бути схопленим, упійманим ким-небудь; опинятися в якому-небудь місці, в якомусь оточенні; зустрічатися на шляху; траплятися Орфографічний словник української мови
- попадатися — I поп`адатися-ається, док., діал. 1》 Розлізтися. 2》 Зморщившись, обвиснути. II попад`атися-аюся, -аєшся, недок., попастися, -адуся, -адешся, док. 1》 кому і без додатка. Бути схопленим, упійманим ким-небудь. || Бути спійманим у пастку, сіті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попадатися — Здибувати, здибати, здибати, поздибувати, надибувати, надибати, понадибуватти, подибувати, подибати, зустрічати, зустріти, зустрінути, позустрічати, нагодитися, знагодитися, принагодитися, унагодитися, наражуватися, наражатися, наразитися... Словник чужослів Павло Штепа
- попадатися — ПОПА́ДАТИСЯ, ається, док., діал., рідко. 1. Розлізтися. Носив сорочку, поки попадалась (Сл. Б. Грінченка); – Я зараз надіну [сорочку й штани]. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму, виперу да й полатаю (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- попадатися — підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки). Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і... Фразеологічний словник української мови
- попадатися — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови