попадька
ПОПА́ДЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до попадя́.
Поглянув пан-отець на свою попадьку (Сл. Гр.);
— Він мені ще по семінарії знайомий, а вона… вона, кажуть, у нього теє… веселенька попадька (Мирний, III, 1954, 206).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попадька — ПОПА́ДЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до попадя́. Поглянув пан-отець на свою попадьку (Сл. Б. Грінченка); – Він мені ще по семінарії знайомий, а вона... вона, кажуть, у нього теє... веселенька попадька (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- попадька — Попадька, -ки ж. ум. отъ попадя. Словник української мови Грінченка