1. Словник української мови в 11 томах

попаски

ПО́ПАСКИ, присл., розм.

1. Пасучись на ходу.

Зарядив дощ.. Спершу вівці наче зраділи — розкотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю (Мирний, І, 1949, 157);

// Пасучи на ходу.

Це був той ранній час, коли в степу так гарно, коли чабани випускають овець із кошар і зорюють, тобто ведуть їх попаски степом ще при світлі зорі (Гончар, Тронка, 1963, 253).

2. Те саме, що обере́жно.

Кішка іде попаски (Сл. Гр.);

Одна курка відокремилася від гурту й попаски наблизилася до засади (Загреб., Європа 45, 1959, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попаски — по́паски прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. попаски — присл., розм. 1》 Пасучись на ходу. || Пасучи на ходу. 2》 Те саме, що обережно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попаски — ПО́ПАСКИ, присл., розм. 1. Пасучись на ходу. Зарядив дощ .. Спершу вівці наче зраділи – розкотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю (Панас Мирний); // Пасучи на ходу. Словник української мови у 20 томах
  4. попаски — По́паски, по́пасом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. попаски — Попаски нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у. Словник української мови Грінченка