1. Словник української мови в 11 томах

попереджальний

ПОПЕРЕДЖА́ЛЬНИЙ, ПОПЕРЕ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який попереджає; признач. для попередження.

Шофер дав попереджальний гудок (Трубл., II, 1955, 42);

Раптом передні колони зупиняються.. Лунає чийсь попереджувальний голос. — Застава!.. (Шиян, Гроза.., 1956, 66);

За призначенням дорожні знаки поділяються на три групи: попереджувальні, заборонні і вказівні (Автомоб., 1957, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попереджальний — попереджа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. попереджальний — попереджувальний, -а, -е. Який попереджає; признач. для попередження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попереджальний — ПОПЕРЕДЖА́ЛЬНИЙ, ПОПЕРЕ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який попереджає; признач. для попередження. Шофер дав попереджальний гудок (М. Трублаїні); Раптом передні колони зупиняються .. Лунає чийсь попереджувальний голос. – Застава!.. (А. Словник української мови у 20 томах
  4. попереджальний — ПОПЕРЕ́ДЖУВАЛЬНИЙ (який попереджує; призначений для попередження), ПОПЕРЕДЖА́ЛЬНИЙ, ПОПЕРЕ́ДЛИВИЙ рідше, ПРЕВЕНТИ́ВНИЙ книжн. Уже пролунав попереджувальний сигнал про початок уроку (І. Багмут); Шофер дав попереджальний гудок (М. Словник синонімів української мови