1. Словник української мови в 11 томах

попереймати

ПОПЕРЕЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Перейняти, багатьох (неодночасно);

// Перейняти, захопити багато чого-небудь (про те, що рухається, пересилається і т. ін.).

2. Запозичити що-небудь (про багатьох); запозичити багато чогось.

Скажу тільки, що лаялись [у в’язниці] страшенно: опріч українських, руснаки попереймали молдуванські лайки (Коцюб., І, 1955, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попереймати — поперейма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попереймати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Перейняти, багатьох (неодночасно). || Перейняти, захопити багато чого-небудь (про те, що рухається, пересилається і т. ін.). 2》 Запозичити що-небудь (про багатьох); запозичити багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попереймати — ПОПЕРЕЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Перейняти, багатьох (неодночасно); // Перейняти, захопити багато чого-небудь (про те, що рухається, пересилається і т. ін.). 2. Запозичити що-небудь (про багатьох); запозичити багато чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. попереймати — Поперейма́ти, -ма́ю, -єш гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали. ЕЗ. V. 201. Словник української мови Грінченка