1. Словник української мови в 11 томах

поперек

ПО́ПЕРЕ́К¹, а, ч. Частина спини нижче пояса.

Коли остання гілочка барвінку була встромлена в землю, вона розправила свій поперек і глянула навколо себе (Л. Янов., І, 1959, 407);

Відпочивши трохи біля сина, Ольга відчула втому в усьому тілі; болів поперек (Хижняк, Д. Галицький, 1956, 37).

ПОПЕРЕ́К².

1. присл. По ширині чого-небудь; протилежне вздовж.

Високий берег був ніби поперерізуваний поперек узенькими западинами та ярами (Н.-Лев., III, 1956, 12).

2. присл., перен., розм. Проти чого-небудь, всупереч чому-небудь, наперекір.

3. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет або місце, по ширині якого спрямована дія або розташоване що-небудь.

Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009);

Поперек стежки лежало свіжозрубане дерево величезних розмірів (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперек — по́пере́к 1 іменник чоловічого роду попере́к 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пОперек — Крижі; талія, перехват; п! СПИНА. Словник синонімів Караванського
  3. поперЕк — пр., сторчма до довжини; П. всупереч, супротивно, наперекір. Словник синонімів Караванського
  4. поперек — I [попеирек] присл., прийм. II [попеиреик і попеирек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў, ім. Орфоепічний словник української мови
  5. поперек — I -а, ч. Частина спини нижче пояса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поперек — ПО́ПЕРЕ́К¹, а, ч. Частина спини нижче пояса. Коли остання гілочка барвінку була встромлена в землю, вона розправила свій поперек і глянула навколо себе (Л. Яновська); Відпочивши трохи біля сина, Ольга відчула втому в усьому тілі; болів поперек (А. Словник української мови у 20 томах
  7. поперек — I. ПОПЕРЕ́К (частина спини нижче пояса), КРИЖІ́, ПОЯСНИ́ЦЯ розм., ПІ́ВПЕРЕК діал. А вона приходить така стомлена додому — і руки, і поперек, і голова — усе в неї болить (Д. Бедзик); Біда, бо в крижах ломиться і на сльоту, і на годину поколює (І. Словник синонімів української мови
  8. поперек — По́пере́к, -ка, -кові; -реки, -ків попере́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поперек — Попере́к, -ку м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. ум. поперечок. Словник української мови Грінченка