1. Словник української мови в 11 томах

поперекиданий

ПОПЕРЕКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поперекида́ти 1.

Деякі стільці лежали поперекидані (Н.-Лев., III, 1956, 152);

Металічні коробки з кіноплівкою були поперекидані, і з них випало кілька кружалець змотаної кінострічки (Сміл., Сашко, 1957, 84);

// попереки́дано, безос. присудк. сл.

В хаті все поперекидано, видно, вивозили наспіх (Тют., Вир, 1964, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперекиданий — попереки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поперекиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поперекидати I. || поперекидано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперекиданий — ПОПЕРЕКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поперекида́ти¹. Деякі стільці лежали поперекидані (І. Нечуй-Левицький); Металічні коробки з кіноплівкою були поперекидані, і з них випало кілька кружалець змотаної кінострічки (Л. Смілянський); // попереки́дано, безос. Словник української мови у 20 томах