1. Словник української мови в 11 томах

поперековий

ПОПЕРЕ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до по́пере́к¹.

Найчастіша форма скривлення [при рахіті] — це округла опуклість спини в ділянці нижніх грудних і верхніх поперекових хребців (Хвор. дит. віку, 1955, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперековий — попере́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поперековий — -а, -е. Прикм. до поперек I. Поперековий біль — те саме, що люмбаго. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперековий — ПОПЕРЕ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до по́пере́к¹. Найчастіша форма скривлення [при рахіті] – це округла опуклість спини в ділянці нижніх грудних і верхніх поперекових хребців (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. поперековий — Попере́ковий, -а, -е Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у. Словник української мови Грінченка