1. Словник української мови в 11 томах

поперекошуваний

ПОПЕРЕКО́ШУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до попереко́шувати.

2. у знач. прикм. Розміщений косо.

Стіл, сейфик, стільці, дерев’яні футляри годинників, що висіли поперекошувані на стіні, валялися на долівці, — все було припорошене глиною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперекошуваний — попереко́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поперекошуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поперекошувати. || поперекошувано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Розміщений косо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперекошуваний — ПОПЕРЕКО́ШУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до попереко́шувати. 2. у знач. прикм. Розміщений косо. Стіл, сейфик, стільці, дерев'яні футляри годинників, що висіли поперекошувані на стіні, валялися на долівці, – все було припорошене глиною (А. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах