1. Словник української мови в 11 томах

поперечити

ПОПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір.

[Xрапко:] Одному баки заб’єш, другому — поперечиш, — тільки всіх проти себе здіймеш (Мирний, V, 1956, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперечити — попере́чити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поперечити — -чу, -чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперечити — ПОПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір. [Храпко:] Одному баки заб'єш, другому – поперечиш, – тільки всіх проти себе здіймеш (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах