1. Словник української мови в 11 томах

поплатити

ПОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. і без додатка. Заплатити за що-небудь (про багатьох); заплатити багатьом, за багато чогось.

Взагалі плати вийшло дуже мало, але Турковський поясняв се тим, що деякі з комірників давніш поплатили (Л. Укр., III, 1952, 513);

І на дороги, і на мости, і на караульних, і на світло у холодну, — усе-усе Івга поплатила (Кв.-Осн., II, 1956, і 301);

Коли скінчилась війна, цар поплатив усім купцям гроші і поприсилав їм медалі (Україна.., І, 1960, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплатити — поплати́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поплатити — -ачу, -атиш, док., перех. і без додатка. Заплатити за що-небудь (про багатьох); заплатити багатьом, за багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплатити — ПОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що і без дод. Заплатити за що-небудь (про багатьох); заплатити багатьом, за багато чогось. Взагалі плати вийшло дуже мало, але Турковський поясняв се тим, що деякі з комірників давніш поплатили (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. поплатити — Поплати́ти, -чу́, -тиш гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був. Словник української мови Грінченка