1. Словник української мови в 11 томах

поплямкати

ПОПЛЯ́МКАТИ, аю, аєш, док. Плямкнути кілька разів; плямкати якийсь час.

Узяв він пляшку, налив чарку, вилив у рот, кутуляв, кутуляв, розводивши якось чудно очима, ковтнув, поплямкав (Мирний, І, 1949, 245);

Туманов, що сидів над розпочатою банкою консервів, якось насторожено поплямкав губами. Солодкий присмак заставив його упустити консерви (Панч, І, 1956, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплямкати — попля́мкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поплямкати — -аю, -аєш, док. Плямкнути кілька разів; плямкати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплямкати — ПОПЛЯ́МКАТИ, аю, аєш, док. Плямкнути кілька разів; плямкати якийсь час. Узяв він пляшку, налив чарку, вилив у рот, кутуляв, кутуляв, розводивши якось чудно очима, ковтнув, поплямкав (Панас Мирний); Туманов, що сидів над розпочатою банкою консервів... Словник української мови у 20 томах
  4. поплямкати — Попля́мкати, -каю, -єш гл. Почавкать (губами). Словник української мови Грінченка