1. Словник української мови в 11 томах

поплічниця

ПОПЛІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до поплі́чник.

Як я любив цю жінку — мою поплічницю, мою сестру, мою матір! (Вітч., 5, 1946, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплічниця — поплі́чниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поплічниця — -і. Жін. до поплічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплічниця — ПОПЛІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до поплі́чник. Як я любив цю жінку – мою поплічницю, мою сестру, мою матір! (із журн.). Словник української мови у 20 томах