1. Словник української мови в 11 томах

поповикидати

ПОПОВИКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Викида́ти багато разів; ви́кидати багато;

// у сполуч. із сл. гроші, розм. Витрачати багато разів, витратити багато на що-небудь зайве.

— Щоб твого батька так кістки з домовини повикидало, як поповикидав Карпо фурманам грошей, тебе по городу шукаючи! — накинулася фурія на мою гостю (Л. Янов., І, 1959, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповикидати — поповикида́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поповикидати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Викидати багато разів; викидати багато. || у сполуч. зі сл. гроші, розм. Витрачати багато разів, витратити багато на що-небудь зайве. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поповикидати — ПОПОВИКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Викида́ти багато разів; ви́кидати багато; // у сполуч. зі сл. гроші, розм. Витрачати багато разів, витратити багато на що-небудь зайве. Словник української мови у 20 томах