поповнювання

ПОПО́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. попо́внювати.

Йому пригадалися товариші, .. пригадалися їх спори, їх спільні змагання до поповнювання свого знання (Фр., І, 1955, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповнювання — попо́внювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поповнювання — -я, с. Дія за знач. поповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поповнювання — ПОПО́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. попо́внювати. Йому пригадалися товариші, .. пригадалися їх спори, їх спільні змагання до поповнювання свого знання (І. Франко). Словник української мови у 20 томах