1. Словник української мови в 11 томах

попогибіти

ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре.

— Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (Гончар, Таврія, 1952, 202);

— Отож! «Платять!» — Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. — Сідай на моє місце! Отоді й знатимеш. Попогибієш, попотрусишся! (Головко, II, 1957, 640).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попогибіти — попоги́біти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. попогибіти — -ію, -ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попогибіти — ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре. – Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (О. Гончар); – Отож! “Платять!” – Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. – Сідай на моє місце!... Словник української мови у 20 томах
  4. попогибіти — Попоги́біти, -бію, -єш гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка