попосміятися
ПОПОСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док., розм. Сміятися багато разів, тривалий час; посміятися добре.
І дівчата її слухали, і дуже її любили: вона ж було з ними скільки раз на день і попосміється, і посвариться кілька раз, і обійметься… (Вовчок, І, 1955, 183);
*Образно. — Ми ще ж не жили, Настусю, їй-богу! А тепер поживемо і попосміємося на зло ворогам (Жур., Дорога.., 1948, 122);
// з кого — чого. Глузувати з кого-, чого-небудь тривалий час; посміятися добре.
Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його їздецьких вправ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 56);
— Тільки це він продав воли, сюди, туди глядь, уже гроші й витягли.. Попосміявся я з нього (Збан., Малин. дзвін, 1958, 366).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попосміятися — попосмія́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попосміятися — -іюся, -ієшся, док., розм. Сміятися багато разів, тривалий час; посміятися добре. || з кого – чого. Глузувати з кого-, чого-небудь тривалий час; посміятися добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попосміятися — ПОПОСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док., розм. Сміятися багато разів, якийсь час або посміятися добре. І дівчата її слухали, і дуже її любили: вона ж було з ними скільки раз на день і попосміється, і посвариться кілька раз, і обійметься... Словник української мови у 20 томах
- попосміятися — Попосміятися, -юся, -єшся гл. Насмѣяться вдоволь, посмѣяться много. Попосміялись же за те з Цьомаха довго. Сим. 215. Тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Словник української мови Грінченка