1. Словник української мови в 11 томах

попотужити

ПОПОТУЖИ́ТИ, тужу́, ту́жиш, док., розм. Тужити тривалий час; натужитися дуже.

Як вигнала мене свекруха, .. що я попотужила (Барв., Опов.., 1902, 483);

// Тужити якийсь час, потужити трохи.

Бачить Остап — лежить при дорозі козак вбитий.. Ми б, ви та я, попотужили, може, й поплакали та й дали собі покій, а Остап ні — собі покою не давав (Вовчок, І, 1955, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попотужити — попотужи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попотужити — -тужу, -тужиш, док., розм. Тужити тривалий час; натужитися дуже. || Тужити якийсь час, потужити трохи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попотужити — ПОПОТУЖИ́ТИ, тужу́, ту́жиш, док., розм. Тужити якийсь час; натужитися дуже довго. Як вигнала мене свекруха, .. що я попотужила (Ганна Барвінок); Бачить Остап – лежить при дорозі козак вбитий .. Словник української мови у 20 томах
  4. попотужити — Попотужити, -жу, -жиш гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433. Словник української мови Грінченка