поправлення
ПОПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. попра́вити і стан за знач. попра́витися 4.
Для поправлення свого здоров’ я поїхав [Андрій] до одного свого товариша в гори і там пізнав сестру його, Ганю (Фр., І, 1955, 293).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поправлення — попра́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поправлення — -я, с. Дія за знач. поправити і стан за знач. поправитися 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поправлення — ПОПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. попра́вити¹ і стан за знач. попра́витися 4. Для поправлення свого здоров' я поїхав [Андрій] до одного свого товариша в гори і там пізнав сестру його, Ганю (І. Франко). Словник української мови у 20 томах