поприв’язувати

ПОПРИВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прив’язати кого-, що-небудь (про багатьох); прив’язати багатьох, багато чогось.

Позводили їх усіх трьох з возів і поприв’язували до стовпів (Н.-Лев., III, 1956, 279);

Дружинники, розсідлавши коней, поприв’язували їх до юрт і нерішуче ходили навколо (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 539);

— Яка там робота в біса? Коси, а сам поглядай, чи бомба не летить. — А ти ззаду снопи поприв’язуй… (Тют., Вир, 1964, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me