поприв’язувати
ПОПРИВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прив’язати кого-, що-небудь (про багатьох); прив’язати багатьох, багато чогось.
Позводили їх усіх трьох з возів і поприв’язували до стовпів (Н.-Лев., III, 1956, 279);
Дружинники, розсідлавши коней, поприв’язували їх до юрт і нерішуче ходили навколо (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 539);
— Яка там робота в біса? Коси, а сам поглядай, чи бомба не летить. — А ти ззаду снопи поприв’язуй… (Тют., Вир, 1964, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me