1. Словник української мови в 11 томах

попригинатися

ПОПРИГИНА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Пригнутися (про якусь кількість осіб).

Галя й Мотря сиділи собі та мовчки пряли. У кожної.. так тяжко було на серці, що вони аж попригиналися до гребенів (Мирний, І, 1949, 408);

Як ось батько: — Козаки! Я зирк у вікно: летять, попригинались на конях (Тесл., З книги життя, 1949, 74);

Хлопці стали під стіну, попригиналися. Марко став їм на спини, зазирнув крізь розбите вікно в церкву (Мик., II, 1957, 451);

// Похилитися (про рослини).

Туман розвіявся, але надворі було холодно, пожовкла трава попригиналася під важкою росою (Юхвід, Оля, 1959, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попригинатися — попригина́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попригинатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. Пригнутися (про якусь кількість осіб). || Похилитися (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попригинатися — ПОПРИГИНА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Пригнутися (про якусь кількість осіб). Галя й Мотря сиділи собі та мовчки пряли. У кожної .. так тяжко було на серці, що вони аж попригиналися до гребенів (Панас Мирний); Як ось батько: – Козаки!... Словник української мови у 20 томах
  4. попригинатися — Попригинатися, -наємося, -єтеся гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка