1. Словник української мови в 11 томах

поприлягати

ПОПРИЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

1. Прилягти де-небудь (про всіх або багатьох).

Греки втомлено попадали, поприлягали на полиновому схилі могили (Гончар, II, 1959, 66).

2. Щільно притулитися, пристати до чого-небудь або одне до одного (про все або багато чогось).

— От я й коси заплела! — каже далі Марта. — Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Мирний, IV, 1955, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприлягати — поприляга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поприлягати — -аємо, -аєте, док. 1》 Прилягти де-небудь (про всіх чи багатьох). 2》 Щільно притулитися, пристати до чого-небудь або одне до одного (про все чи багато чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поприлягати — ПОПРИЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Прилягти де-небудь (про всіх або багатьох). Греки втомлено попадали, поприлягали на полиновому схилі могили (О. Гончар). 2. Щільно притулитися, пристати до чого-небудь або одне до одного (про все або багато чогось). Словник української мови у 20 томах
  4. поприлягати — Поприлягати, -гаємо, -єте гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28. Словник української мови Грінченка