поприставати
ПОПРИСТАВА́ТИ, а́є, аємо́, аєте́, док.
1. Пристати, прилипнути до поверхні чого-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях).
Мелашка підкидала сміття деркачем на Мотрину призьбу, на стіни, на вікна, аж шибки в вікнах дзвеніли, а що було мокре, то поприставало до стіни (Н.-Лев., II, 1956, 358);
— Чому ж ти не скинув [сорочку]?.. Воно ж попристає, поприсихає, поздираєш, ятритиметься… гірше буде! (Мирний, II, 1954, 214).
2. перен. Приєднатися, прилучитися до кого-, чого-небудь, стати на чийсь бік (про всіх або багатьох).
Ляхи вирізали жінок і дітей тих козаків, що поприставали до Гонти (Стор., І, 1957, 160).
3. перен., розм. Почати невідступно ходити за ким-небудь, чіплятися з розмовами до когось (про багатьох).
4. перев. на що, розм. Дати свою згоду на що-небудь, погодитися з чимсь (про всіх або багатьох).
5. Тимчасово поселитися, залишитися жити де-небудь (про всіх або багатьох).
Поприставати у прийми.
6. Причалити (про човни, плоти, пароплави тощо).
7. розм. Дуже сильно втомитися, знесиліти від утоми (про людей, тварин).
Вже ж під ними баскі коні та й поприставали (Мирний, V, 1955, 276).
Значення в інших словниках
- поприставати — попристава́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поприставати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Пристати, прилипнути до поверхні чого-небудь (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). 2》 перен. Приєднатися, прилучитися до кого-, чого-небудь, стати на чийсь бік (про всіх чи багатьох). 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поприставати — ПОПРИСТАВА́ТИ, а́є, аємо́, аєте́, док. 1. Пристати, прилипнути до поверхні чого-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Словник української мови у 20 томах
- поприставати — Поприставати, -таємо́, -єте гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. К. ЦН. 277. Воли годуй добре, щоб не поприставали. Маркев. 121. Словник української мови Грінченка