1. Словник української мови в 11 томах

поприщити

ПОПРИ́ЩИТИ, ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами.

Чого це тебе так поприщило? (Сл. Гр.);

— Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (Руд., Остання шабля, 1959, 171).

Щоб тобі́ (йому́) попри́щило, лайл. — побажання тому, хто пророкує щось недобре.

[Панас:] А, щоб тобі, бісів Лахтійоне, добра не було! [Степанида:] Щоб йому поприщило! (Кроп., І, 1958, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприщити — попри́щити дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. поприщити — -ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поприщити — ПОПРИ́ЩИТИ, ить, док., що, безос., розм. Обкидати прищами. Чого це тебе так поприщило? (Сл. Б. Грінченка); – Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (М. Руденко). ◇ (1) Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) попри́щило, лайл. Словник української мови у 20 томах
  4. поприщити — Поприщити, -щить гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Черниг. Йому поприщило пику. Словник української мови Грінченка