попрориватися
ПОПРОРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ються, док.
1. Порватися (про все або багато чогось; у багатьох місцях).
Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен або через гущавину в лісі (Н.-Лев., III, 1956, 268).
2. Лопнути, прорватися (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.).
Припале порохом сухе груддя дороги впиналося в ноги, як гострі камінці. Пухирі попроривалися, і в них понабивався пісок (Кол., Терен.., 1959, 377).
3. перен., розм. Незважаючи на перешкоди, проникнути куди-небудь (про всіх або багатьох).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попрориватися — попрорива́тися 1 дієслово доконаного виду порватися — про все або багато чогось; у багатьох місцях; лопнути, прорватися — про пухирі, нариви, гнояки і т. ін. попрорива́тися 2 дієслово доконаного виду незважаючи на перешкоди, проникнути куди-небудь — про всіх або багатьох розм. Орфографічний словник української мови
- попрориватися — -ається, -аються, док. 1》 Порватися (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). 2》 Лопнути, прорватися (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.). 3》 перен., розм. Незважаючи на перешкоди, проникнути куди-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- попрориватися — ПОПРОРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ються, док. 1. Порватися (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен або через гущавину в лісі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах