попрохатися
ПОПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь.
Чижик порадив [Шавкуну] піти до когось старшого попрохатись (Мирний, II, 1954, 262);
Прийшла покрова. Степанида встала вдосвіта, витопила й попрохалася до церкви. Горпина сама не пішла, а невістку пустила (Л. Янов., І, 1959, 336).
2. Попросити кого-небудь пустити до себе пожити, переночувати і т. ін.
3. Попросити, щоб прийняли на якусь роботу, посаду або зарахували до складу кого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попрохатися — попроха́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попрохатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. 2》 Попросити кого-небудь пустити до себе пожити, переночувати і т. ін. 3》 Попросити, щоб прийняли на якусь роботу, посаду або зарахували до складу кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попрохатися — ПОПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Чижик порадив [Шавкуну] піти до когось старшого попрохатись (Панас Мирний); Прийшла Покрова. Степанида встала вдосвіта, витопила й попрохалася до церкви. Словник української мови у 20 томах
- попрохатися — Попрохатися, -хаюся, -єшся гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили. Словник української мови Грінченка