попухнути
ПОПУ́ХНУТИ і рідко ПОПУ́ХТИ, хну, хнеш, док. Зробитися, стати пухлим (про всіх або багатьох; про частини тіла).
Розійшлися [ченці] по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1963, 269);
[Іван:] Давайте зараз усіх перецілую. [1-й парубок:] Губи попухнуть так, що і люльки не можна буде смоктать (Вас., III, 1960, 19);
// Дістати набряки внаслідок тривалого голодування.
[Горпина:] Доки діждуть [мати з дітьми] до нового хліба, чисто попухнуть з голоду (Кроп., II, 1958, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попухнути — попу́хнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- попухнути — і рідко попухти, -хну, -хнеш, док. Зробитися, стати пухлим (про всіх чи багатьох; про частини тіла). || Дістати набряки внаслідок тривалого голодування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попухнути — ПОПУ́ХНУТИ і рідко ПОПУ́ХТИ, хну, хнеш, док. Зробитися, стати пухлим (про всіх або багатьох; про частини тіла). Розійшлися [ченці] по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Т. Шевченко); [Іван:] Давайте зараз усіх перецілую. Словник української мови у 20 томах
- попухнути — (аж) ву́ха пу́хнуть / попу́хли, зі словоспол. хо́четься кури́ти. Дуже, нестерпно. — Пособити прибіг? От спасибі ж тобі! А я думаю, хто б мене підмінив, бо курити хочеться, аж вуха попухли (А. Дімаров). Фразеологічний словник української мови
- попухнути — Попухнути, -немо, -нете гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь. Словник української мови Грінченка