1. Словник української мови в 11 томах

попідбиваний

ПОПІДБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідбива́ти.

А там Москва з лаптями та з ликами; .. були й решета, і ночовки, діжі, лопати, сівці, черевики, чоботи з підковами й німецькі, тільки гвіздочками попідбивані (Кв.-Осн., II, 1956, 12);

Не видержав Никифор, сам стиснувсь кулак, Сама рука знялась — і він не стямився, Як жінка впала з попідбиваним лицем, Як сині губи кров’ю закрасилися… (Фр., XIII, 1954, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідбиваний — попідби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попідбиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попідбивати. || попідбивано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідбиваний — ПОПІДБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попідбива́ти. Були [на ярмарку] й решета, і ночовки, діжі, лопати, сівці, черевики, чоботи з підковами й німецькі, тільки гвіздочками попідбивані (Г. Словник української мови у 20 томах