1. Словник української мови в 11 томах

попідтикуваний

ПОПІДТИ́КУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до попідтика́ти.

2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох).

Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Янов., І, 1959, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідтикуваний — попідти́куваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попідтикуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попідтикати. || попідтикувано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідтикуваний — ПОПІДТИ́КУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до попідтика́ти. 2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох). Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах