1. Словник української мови в 11 томах

пораженець

ПОРАЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства.

[Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату — аякже, оборонці! і ваша [есдеків] організація була легальна, в той час, як ми, більшовики, пораженці, мусили щомісяця новими паспортами запасатись (Тич., І, 1957, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пораженець — пораже́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пораженець — -нця, ч. 1》 політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні та бореться за неї; прибічник пораженства. 2》 розм. Людина, позбавлена політичних і громадянських прав на певний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пораженець — ПОРАЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства. [Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату – аякже, оборонці!... Словник української мови у 20 томах