порепаний
ПОРЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. Який порепався.
Кругом померки; світла немає; червоне зарево полум’я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Мирний, І, 1954, 339);
Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ з пекучим сонцем, з порепаною від спеки землею (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 98);
// Покритий болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.).
Настя витирала порепаними од роботи руками заплакані очі (Вас., І, 1959, 289);
Слова зривались з губ, порепаних од смаги (Бажан, Вибр., 1940, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порепаний — Шорсткий [IV] — друкарська помилка: нерепаний зам. порепаний [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- порепаний — поре́паний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- порепаний — -а, -е, розм. Який порепався. || Покритий болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- порепаний — ПОРЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. Який порепався. Кругом померки; світла немає; червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний); Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію... Словник української мови у 20 томах