1. Словник української мови в 11 томах

поривчато

ПОРИ́ВЧАТО, рідко. Присл. до пори́вчатий.

Наче хто ножем ударив Василя у серце. Він підійшов до неї, побачив, як її плечі поривчато кидались, хотів щось сказати, та не міг (Мирний, IV, 1955, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поривчато — пори́вчато прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. поривчато — рідко. Присл. до поривчатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поривчато — ПОРИ́ВЧАТО, рідко. Присл. до пори́вчатий. Наче хто ножем ударив Василя у серце. Він підійшов до неї, побачив, як її плечі поривчато кидались, хотів щось сказати, та не міг (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах