1. Словник української мови в 11 томах

порипати

ПОРИ́ПАТИ, аю, аєш, док.

1. Рипати якийсь час.

*Образно. Макар спершу зайшов до Гриця, порипав трохи на баяні, погомонів і подався на Водяну балку (Добр., Тече річка.., 1961, 261).

2. розм. Почати їхати кудись, утворюючи або викликаючи при цьому рипіння.

Чумацькі паровиці, тим часом добре попідмазувані, вже десь порипали собі далі, до Києва (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порипати — пори́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порипати — -аю, -аєш, док. 1》 Рипати якийсь час. 2》 розм. Почати їхати кудись, утворюючи або викликаючи при цьому рипіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порипати — ПОРИ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Рипати якийсь час. * Образно. Макар спершу зайшов до Гриця, порипав трохи на баяні, погомонів і подався на Водяну балку (С. Добровольський). 2. розм. Почати їхати кудись, утворюючи або викликаючи при цьому рипіння. Словник української мови у 20 томах
  4. порипати — Пори́пати, -паю, -єш гл. Поскрипѣть. Словник української мови Грінченка