пороблення

ПОРО́БЛЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пороби́ти 7.

Одначе, хоч Аниця й промовчала за пороблення, то попові й та бесіда не була по душі (Март., Тв., 1954, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороблення — поро́блення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пороблення — -я, с., розм. Дія за знач. поробити 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пороблення — ПОРО́БЛЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пороби́ти 7. Одначе, хоч Аниця й промовчала за пороблення, то попові й та бесіда не була по душі (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах