породичатися
ПОРОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Вступити в родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь.
Породичатися з своїм підканцлером Тарновським було йому потрібно, і життя дівоче дочки підканцлера принесено було тоді в жертву цьому дипломатичному шлюбові (Ле, Наливайко, 1957, 151);
Вона була вдоволена, що він познайомився з хорошою дівчиною Лесею Кумач, і не раз при зустрічах з Наталією Сидорівною обережно натякала, що, може, дасть бог, вони породичаються… (Хижняк, Невгамовна, 1961, 78);
*Образно. Волга близько породичалася з Балтикою, бо став до ладу давно вимріяний Волго-Балтійський шлях (Ком. Укр., 7, 1965, 68).
2. перен. Стати близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зріднитися, зблизитися.
Як же поминув тиждень, то й діти, і вчитель зовсім уже породичались (Гр., II, 1963, 71);
Він якось і досі не зумів як слід із сватами породичатись.
Значення в інших словниках
- породичатися — породича́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- породичатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Вступити в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 перен. Стати близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зріднитися, зблизитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- породичатися — ПОРОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вступити в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Породичатися з своїм підканцлером Тарновським було йому потрібно... Словник української мови у 20 томах
- породичатися — Породича́тися, -ча́юся, -єшся гл. Вступить въ родство. Та ми ж породичалися: мій брат узяв її сестру. Харьк. у. Словник української мови Грінченка